Author: TonyBear

Якби я почав цей блог 4-5 років тому, я б зміг описати вам увесь біль у найдрібніших подробицях. Зараз же, я можу тільки поверхово розповісти про всі муки, з якими мені, і я думаю, багатьом з вас доведеться зіткнутися, або вже зіткнулися. У будь-якому випадку це буде, так би мовити, з огляду назад у туманність того складного для звивин, часу. Якщо ти з тих людей, кому легко даються всі логічні переплетіння, спливання, замикання, колбеки і звичайно ж рекурсія, то можеш спокійно переходити до наступних постів, щоб ненароком не розляпати тут токсичні виділення 😀 Я пам’ятаю той самий кухонний стіл, не...

Ученому світ Коли ми гостювали у батьків, після мого звільнення з тренажерного залу, я взяв свій старий нетбук, вкрай тупа була машина, але моє бажання змінити своє життя і знайти себе, було набагато більше ніж якісь муки пов’язані із загальмованістю мого комп’ютера. Варто зазначити, що HTML & CSS я вже трохи знав ще після університету, де я заробляв по 50 грн із кожної лабораторної роботи, яку робив для своїх одногрупників. Якщо ви мене запитаєте якого дідька на факультеті «Міжнародних відносин» навчають HTML & CSS, я пожму плечима, тому що відповіді у мене немає. У будь-якому випадку це у мене виходило...

Напевно варто почати мою розповідь із фотографій N-літньої давності. Щоб не бути голослівним і показати, що я дійсно качав, в більшій мірі м’язи, і в меншій голову 😉 Коротка історія «культуристики» Я, можна сказати, “професійно” займався спортом. Мене цікавили великі ваги, я постійно намагався себе переступити, взяти більше вагу, зробити більше підходів, добити ще декілька повтореннь і т.д. Слово “професійно” – не випадково взято в лапки. Справа в тому, що я знаходжу бодібілдинг досить дивним видом спорту. Мене ніколи не цікавило мазатися автозасмагою, одягати трусики, які з величезним апетитом поглинаються накаченою дупою і зникають у ній немов шматок м’яса, в...

Ох уже це дивовижне життя! Отже сиджу пишу статтю «Хто я» повністю занурений у спогади і намагаюся коротко викласти свою мікробіографію. Плавно підійшов до моменту опису моєї третьої роботи в IT, а саме те місце, де я описую моє звільнення. Я з якимось трепетом згадував той досить болісний момент у житті «зеленого» розробника. Таке почуття було, що я зачіпаю струни засмученої гітари. В’язке, бренчаще і трохи зтискающе звучання якоїсь ноти з відзвуком удару об металевий лад грифа. У той момент я частково пережив цей неприємний епізод свого дорослого життя. Справа в тому, що це була невелика компанія, типу тих, що...